Світлана, світлої залишайся,
З бідою і горем не зустрічайся,
І цей світ іншим даруй,
Як струмочок — сверканье струменів,
Як промінь — північна зірка,
Необхідна завжди.
Світлана, у твоєму імені
Хлюпочуться сонця промені
З днем народження, мила,
Прийми від щастя ключі.
З днем народження, моє сонечко!
Кидаю всі квіти до твоїх ніг.
Прийми мою любов в подарунок,
Я тебе нікому не віддам.
Є світле ім’я і ніжне,
Порівнянне з місячним променем,
З дзвоном струмка, і, звичайно ж,
З срібним сміхом ще.
Світлана, або навіть Світланка,
Дозволь побажати лише одне:
Хай щастя, як травнева гілочка,
Квітуча, стукне у вікно!
Я скажу вам без обману:
Гарна у нас Світлано!
Ми всі бажаємо їй щастя
І піднімаємо келихи!
Світлана наша – не тільки в імені світла,
Вона у спілкуванні, завжди з усіма весела!
Ширяє в мріях нашої Ланочки душа,
Без підказки знає, як вчинити завжди!
Мені подобається твоя посмішка світла,
Твоя харизма, легкий м’який сміх;
Залишайся завжди такою ж привітною,
І нехай в твоєму житті не буде перешкод!
Світлана — мила душа,
Ти навіть в імені світла!
В ньому стільки ніжності, тепла,
Та й сама всім хороша!
Легка у спілкуванні, просто,
Але з веселим пустощами
Прагнеш зробити все з розумом
І тому серед нас — зірка!
І вітаємо! Будь завжди
Щедра на добрий справи.
Бажаємо ніжного тепла,
Любов на довгі роки!
До мене ненароком неждано,
Прийшла любов, як перший сніг.
Проста дівчинка, Світлана,
Полонений тобою я навік.
До тебе прагну я вранці-рано,
Тобою живу і день і ніч…
Проста дівчинка, Світлана,
Лише ти могла б мені допомогти.
Скажи мені «так» — і я воскресну,
І щастям життя буде сповнена,
Нам разом буде цікаво:
Я буду — чоловік, а ти — дружина.
Від життя я не чекаю обману,
Впевнений — радість змінить смуток,
Я чекаю тебе, моя Світлана,
І обов’язково дочекаюся!
Сторінка: 1 2
